Думки з фронту: Орест Каракевич Щось я останнім часом багато думок сюди викладаю.. додам ще одну. Тепер бронетехніка патрулює Київ... от так і вмирає демократія, під виглядом турботи про народ.. от так і народжується диктатура, на ситуації, розіграній, як по нотам.. техніка, відточена роками і націями. Дочекалися.. Я не підтримую того, що сталось під ВР. Не підтримую, бо це була добре спланована акція влади. Нам це тільки гірше зробило. Тепер у пороха появились, на його думку, законні причини просувати диктатуру. Квартири, статус учасника АТО, нагороди, гроші.. назвіть мені хоч 1 випадок з воїном АТО, кому б так швидко такі привілеї дали. У багатьох справедлива думка з'явиться - за що ми воюєм? А порох створює свою особисту гвардію, адже кому не хочеться таких привілей, більшості, нажаль, наплювати на патріотизм, націю.. Чого не добився яник - те здійснить порох. Ще один аспект думки натовпу. На секунду допустіть, що це таки хтось з воїнів зробив. Мене таке цікавить - народ кричав: "верніться з фронту, наводьте порядок!" От вернулись і наводять. Тепер кричать - "на палю гранатометника, хлопчиків жаль, айяйяй" народ, та йди ти лесом з такою зміною думки! Чи вже всі забули майдан і "біднесенький" беркут? Забули, як носили чайок і печеньки вбивцям, а потім ми трупи побратимів з-під вогню витягували? Хтось правильно написав - по такій логіці і сепари біднесенькі, не можна в них стріляти.. Так, кидати гранату в натовп - це звірство, можна було по інакшому все провернути, без смертельних випадків. Але коли на майдані наших валили, вони такими толерантними не були. Цим же "хлопчикам", як ви кажете, дуло біля скроні ніхто не тримав. У кожного є вибір, виконувати наказ і захищати підерасів чи відмовитись. Я притримуюсь тої думки, що слабка і толерантна до насильства над собою нація приречена на рабство і вічну боротьбу. Згадайте слова Шевченка - " поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров'ю волю окропіте!" Потрібно поховати наш страх, нашу толерантність, надію на чиюсь сторонню допомогу, нашу лінь. Наш ворог не лише зовнішній. "Не такі страшні московські воші, як українські гниди.." І ми вже в цьому переконались.

Теги других блогов: диктатура війна Орест Каракевич